Сніговик Олени й Андрія
Read this article out loud
Start the microphone and read at your own pace. Words light up as you go, and nothing stops you when one comes out wrong.
Your audio never reaches MovaReader: your browser is what recognises it. Privacy Policy
Sign in to keep this session in your reading history.
У дворі багато снігу. Олена й Андрій виходять надвір у теплих куртках, шапках і рукавичках. Андрій каже: «Олено, давай ліпити сніговика». Олена усміхається: «Так, Андрію!»
Діти роблять три снігові кулі. Перша куля велика. Друга куля менша. Третя куля найменша. Вони ставлять кулі одну на одну.
Андрій приносить моркву і два чорні гудзики. Олена робить ніс з моркви та очі з гудзиків. Вони зав'язують сніговикові старий шарф і надягають на нього шапку. Тепер сніговик має ніс, очі, шарф і шапку.
Потім дме вітер. Діти дивляться на сніговика. Олена каже: «Сніговику, у тебе гарний шарф». Андрій каже: «До завтра, сніговику». Діти йдуть додому пити теплий чай. Вони раді, бо ліпили сніговика разом.
Ви ліпите сніговика взимку?
Яка куля найменша у вашого сніговика?
Що ви даєте сніговикові: шарф, шапку чи щось інше?
