Маленький поїзд і великі гори
Read this article out loud
Start the microphone and read at your own pace. Words light up as you go, and nothing stops you when one comes out wrong.
Your audio never reaches MovaReader: your browser is what recognises it. Privacy Policy
Sign in to keep this session in your reading history.
Далеко-далеко, у маленькому місті, жив маленький поїзд. Його звати Чух-Чух. Він був яскраво-червоного кольору з великою жовтою трубою. Кожного дня він возив пасажирів від вокзалу до вокзалу.
Чух-Чух дуже любив свою роботу. Він любив звук коліс: "Та-дам, та-дам". Він любив свій гудок: "Ту-тууу!". Люди на пероні махали йому руками, а діти завжди посміхалися.
Сьогодні особливий день. Чух-Чух має поїхати дуже далеко. Його шлях лежить через великі гори. Маленький поїзд ніколи не бачив гір. Він трохи хвилювався, але йому було цікаво.
Поїзд виїхав із міста. Спочатку він їхав через зелені поля. Там паслися корови та вівці. Погода була сонячна. Чух-Чух їхав швидко і легко. Його вагони весело хиталися.
Незабаром поля закінчилися. Попереду з'явилися високі гори. Вони були сині й мали білі шапки зі снігу. Гори виглядали дуже великими. "Ого, які вони високі!" — подумав Чух-Чух.
