Таємний сад за будинком
Read this article out loud
Start the microphone and read at your own pace. Words light up as you go, and nothing stops you when one comes out wrong.
Your audio never reaches MovaReader: your browser is what recognises it. Privacy Policy
Sign in to keep this session in your reading history.
Коли родина десятирічної Соломії переїхала до старого будинку в передмісті, дівчинка була не дуже щаслива. Вона звикла до життя у великому місті, де її друзі жили в сусідніх квартирах, а до школи можна було дійти за п'ять хвилин. Новий будинок здавався їй занадто великим, похмурим і тихим. Навколо не було нічого цікавого, лише високий паркан, який оточував задній двір, порослий високою травою та колючими кущами.
Одного весняного дня, коли батьки були зайняті ремонтом на кухні, Соломія вирішила дослідити територію навколо будинку. Вона вийшла на задній двір і почала пробиратися крізь густі хащі. Здавалося, що сюди ніхто не заходив уже багато років. Раптом вона помітила щось дивне: у самому кутку двору, за густим кущем дикої ожини, виднілися старі дерев'яні двері, вбудовані прямо у високу кам'яну стіну.
Дівчинка обережно відсунула гілки і підійшла ближче. Двері були зеленого кольору, фарба на них майже повністю облупилася, а на залізній ручці висів важкий іржавий замок.
