Read this article out loud
Start the microphone and read at your own pace. Words light up as you go, and nothing stops you when one comes out wrong.
Your audio never reaches MovaReader: your browser is what recognises it. Privacy Policy
Sign in to keep this session in your reading history.
МОМЕНТ
Момент
Із оповідань тюремної Шахеразади
І раз Шахеразада так почав своє оповідання:
— Слухайте. Було це на весні. Ви ще пам'ятаєте, що то таке весна? Пам'ятаєте небо, синє, глибоке, далеке! Пам'ятаєте, як ляжеш у траву десь, закинеш руки за голову і глянеш у це небо, небо весни? Ех!… Ну, словом, було це на весні. Круг мене кохалося поле, шепотіло, цілувалось… З ким?
А з небом, з вітром, з сонцем. Пахло ростом, народженням, щастям руху і життя, змістом сущого… Словом, кажу вам, було це на весні.
А я, мої панове, їхав з моїм контрабандистом Семеном Пустуном до кордону. І той кордон я мусів неодмінно у той же день перейти, не ждучи навіть ночі. Але коли я сказав це Семенові, він мовчки, понуро озирнув мене, знехотя посміхнувся і, одвернувшись до коняки, сердито крикнув:
— Вйо! Ти!
А Семен цей, треба вам сказати, не