Read this article out loud
Start the microphone and read at your own pace. Words light up as you go, and nothing stops you when one comes out wrong.
Your audio never reaches MovaReader: your browser is what recognises it. Privacy Policy
Sign in to keep this session in your reading history.
I. Коник-стрибунець
Літо. У степу росте висока зелена трава. Вона пахне медом і квітами. Над степом світить тепле сонце, і по небу пливуть білі хмарки.
У траві живе Коник. Він молодий, веселий і гарний. Він уміє дуже високо стрибати. А ще він дуже любить співати.
Зранку Коник стрибає в пшеницю. Потім він стрибає в жито. Потім знову в траву. Він співає весь день, і ввечері він теж співає. Йому добре. Йому нічого не треба.
— Яке гарне літо! — каже Коник. — Скрізь квіти, скрізь пташки. Трава м’яка, як шовк. Як тут не співати?
Недалеко живе старий Мураха. Він теж не спить, але він не співає. Він працює. Цілий день він носить зерно до своєї хатки. Зерно важке, а дорога довга. Мураха втомився. Але він знову і знову йде в поле.
Коник бачить Мураху і сміється.
— Дядьку, навіщо ти так багато працюєш?