Read this article out loud
Start the microphone and read at your own pace. Words light up as you go, and nothing stops you when one comes out wrong.
Your audio never reaches MovaReader: your browser is what recognises it. Privacy Policy
Sign in to keep this session in your reading history.
I. Гості на хуторі
Навесні 1663 року двоє вершників під’їжджали до Києва з білгородського шляху. Один був молодий козак зі зброєю, наче збирався на війну. Другий мав сиву бороду і довгу рясу, як у попа, але з-під ряси видно було шаблю, за поясом стирчали пістолі, а на обличчі темніли старі шрами. Коні в них були втомлені, а одяг сірий від пилу, тож одразу було видно, що їдуть вони здалеку.
Не доїхавши до міста, вони звернули в гай на криву стежку, яка вела до хутора Хмарище. Там жив пан Михайло Черевань, багатий і веселий козак. Він розбагатів за десять років війни з поляками, коли козаків вів на ворога сам Богдан Хмельницький. Після війни Черевань осів на хуторі біля Києва і жив тепер у спокої та в достатку.
Хутір ховався серед густих гаїв, мов серед хмар, звідки й мав свою назву. Довкола текла річка, а через неї до воріт вела гребля.