Бояриня (адаптація, Леся Українка)

Read this article out loud

Start the microphone and read at your own pace. Words light up as you go, and nothing stops you when one comes out wrong.

Your audio never reaches MovaReader: your browser is what recognises it. Privacy Policy

Sign in to keep this session in your reading history.

I. Гість із Москви

Це було в сімнадцятому столітті, у тяжкі часи, які люди потім назвали Руїною. Україна тоді була розірвана на дві частини. Брат часто йшов проти брата. На лівому березі Дніпра, в одному козацькому місті, жив старий Олекса Перебійний. Він не був дуже багатий, але належав до козацької старшини. Люди його шанували.

Одного літнього вечора в садку перед його домом готували вечерю. Дім мав довгий ганок уздовж цілої стіни. На тому ганку стояв стіл. Стара господиня, мати Оксани, клала на стіл хліб і страви, а дочка Оксана і молода служниця їй помагали.

Через садок до ганку йшов сам господар разом із гостем. Гість був молодий хлопець у дорогому вбранні боярина з Москви. Проте з обличчя було одразу видно, що він не з Москви родом, а свій, з України. Його звали Степан. Колись його батько був добрим другом Олекси.