Read this article out loud
Start the microphone and read at your own pace. Words light up as you go, and nothing stops you when one comes out wrong.
Your audio never reaches MovaReader: your browser is what recognises it. Privacy Policy
Sign in to keep this session in your reading history.
I. Іменини під дубом
Ця історія сталася на Поділлі двісті років тому, коли там жив справжній Устим Кармелюк. Він народився 1787 року в бідній селянській родині. У ті часи селяни були кріпаками: вони працювали на пана й не мали волі. Кармелюк утік від пана й багато років жив у лісах. Він забирав гроші в багатих панів і віддавав їх бідним людям. Його не раз ловили й засилали в Сибір, але він знову тікав додому. У 1835 році його вбили, а люди й досі співають про нього пісні.
Одного літнього дня в лісі під старим дубом стояв довгий стіл, а на ньому були дорогі тарілки, хліб, м’ясо й вино. За столом сидів отаман Кармелюк, а навколо нього сиділи гості, селяни з навколишніх сіл. Поруч стояли кілька його хлопців зі зброєю. Того дня отаман святкував свої іменини.
— За ваше здоров’я, отамане! — казали гості й піднімали чарки.