Read this article out loud
Start the microphone and read at your own pace. Words light up as you go, and nothing stops you when one comes out wrong.
Your audio never reaches MovaReader: your browser is what recognises it. Privacy Policy
Sign in to keep this session in your reading history.
I. Папір із міста
Ця історія сталася в одному селі в 1880-х роках, коли Україна була частиною Російської імперії. Там жили люди, які сиділи на чужій землі й щороку платили за неї пану гроші. Колись їхні діди були шляхтою, тобто дрібними панами. Але старі папери в багатьох давно пропали, і тепер ці люди жили, як прості селяни: орали землю й пасли волів.
Одним із них був Мартин Боруля. Він мав великий двір, коней, волів і корів, гарну хату й гроші в скрині. Мав він також жінку Палажку, дочку Марисю і сина Степана. Але Мартинові цього було мало, бо він хотів довести всім, що він пан, а не мужик.
Земля, на якій стояла його хата, належала пану Красовському. Колись він був таким самим бідним, як усі в селі, але вивчився на лікаря й одружився з дочкою багатого пана. Мартин дуже заздрив йому.