Москаль-чарівник (Іван Котляревський)

Read this article out loud

Start the microphone and read at your own pace. Words light up as you go, and nothing stops you when one comes out wrong.

Your audio never reaches MovaReader: your browser is what recognises it. Privacy Policy

Sign in to keep this session in your reading history.

МОСКАЛЬ-ЧАРІВНИК

УКРАЇНСЬКИЙ ВОДЕВІЛЬ НА 1 ДІЮ

ДІЙОВІ ОСОБИ

Михайло Чупрун — український козак.
Тетяна — його жінка.
Финтик Каленик Кононович.
Солдат.

Діється в хаті Чупруна.

Ява I

Тетяна й Финтик сидять за столом. Перед ними пляшка з медом і шклянка.

Тетяна. Ви бо, паничу, не пустуйте, — сидіте смирно.

Финтик. Что ж я роблю, любезная Тетяно? Я, кажется, то есть, из благопристойности не выхожу.

Тетяна. Уже ви із своєї благопристойності чи виходите, чи ні — до того мені мало діла; тільки знайте: язиком що хочеш роби, а рукам волі не давай.

Финтик. Ах, батюшки мои! Сколько я об'яснял жарчайший пламень любви моей к тебе! Но ты все не догадуешься, до чего мои ежедневные к тебе учащения относятся! Ей-ей, до того, чтобы насытиться твоим лицезрением, насладиться гласом уст твоих и возлобызати розы губ твоих!

Тетяна. А я ж хіба бороню ходити до мене, хоть би і не годилось вам так учащати?