Read this article out loud
Start the microphone and read at your own pace. Words light up as you go, and nothing stops you when one comes out wrong.
Your audio never reaches MovaReader: your browser is what recognises it. Privacy Policy
Sign in to keep this session in your reading history.
I. Три брати
Живуть собі дід і баба. У них є три сини. Два сини розумні, а третій дурний. Так кажуть усі люди.
Розумних синів батько й мати люблять. Щонеділі мати дає їм білі сорочки. А дурня ніхто не любить. Усі його лають і сміються з нього. Він сидить на печі в чорній сорочці. Дадуть йому їсти, то він їсть. Не дадуть, то він сидить голодний.
Одного дня в село приходить новина. Цар кличе всіх людей до себе на обід. І цар каже так: «Хто зробить корабель, який літає, і прилетить на ньому до мене, тому я дам свою дочку».
Розумні брати говорять між собою.
— Треба йти до царя, — каже старший брат.
— Так, — каже середній брат. — Може, там наше щастя.
Вони йдуть до батька й матері.
— Ми йдемо до царя на обід, — кажуть брати. — Ми нічого не втратимо. А може, там нас чекає щастя.