Філософія Григорія Сковороди та її вплив на українську культурну ідентичність

Read this article out loud

Start the microphone and read at your own pace. Words light up as you go, and nothing stops you when one comes out wrong.

Your audio never reaches MovaReader: your browser is what recognises it. Privacy Policy

Sign in to keep this session in your reading history.

Григорій Сковорода (17221794) є однією з найбільш самобутніх постатей в інтелектуальній історії України та всього східноєвропейського простору. Його філософська система, вибудована в особливому жанрі діалогів, притч і поезій, поєднала античну спадщину, протестантську аскезу, містичну традицію та народну мудрість у живий і принципово несхоластичний синтез. Унікальність Сковороди полягає не лише в змісті його ідей, а й у способі їх культурного існування: він сформував тип українського мислителя-мандрівника, відстороненого від інституцій влади, але укоріненого у живій культурі народу.

Життєвий шлях Сковороди вже є символічним висловлюванням його філософії. Маючи можливість зробити кар'єру при дворі Єлизавети Петрівни, в православній церкві або в тодішній академії, він відкинув усі ці шляхи. Останні двадцять п'ять років він провів у мандрах Слобожанщиною та Лівобережжям, зупиняючись у домах освічених поміщиків, монастирях, школах, і написав свої основні твори не в тихому кабінеті, а у цьому безперервному русі. Його відома передсмертна фраза

MovaReader

Preparing your learning space…

Loading the app…

Read. Remember. Grow.