Маленьке цуценя вчиться гавкати
Lee este artículo en voz alta
Enciende el micrófono y lee a tu ritmo. Las palabras se iluminan sobre la marcha y nadie te detiene por un error.
Tu audio nunca llega a MovaReader: lo reconoce tu navegador. Política de Privacidad
Inicia sesión para guardar esta sesión en tu historial de lectura.
У маленькому домі живе цуценя. Його звати Бобик. Бобик дуже маленький і веселий. Він має білі лапи та коричневий хвіст. Бобик любить грати на траві.
Кожного ранку Бобик бачить великого собаку. Великого собаку звати Рекс. Рекс вміє голосно гавкати. Гав-гав! Бобик слухає Рекса. Він теж хоче гавкати.
Бобик відкриває рот. Він хоче сказати "гав". Але у нього виходить тільки "піп". Це дуже тихо. Бобик сумний. Він іде до мами.
Мама собака каже: не сумуй, Бобику. Ти ще малий. Тобі треба вчитися. Спробуй ще раз. Відкрий рот ширше.
Бобик іде в сад. Він бачить маленьку пташку. Пташка каже "цінь-цінь". Бобик каже "піп-піп". Це не гавкіт. Пташка летить високо в небо.
Потім Бобик бачить кота. Кіт сидить на паркані. Кіт каже "мяу". Бобик дивиться на кота. Він пробує знову. Його голос стає сильнішим.
Бобик біжить до м'яча. М'яч великий і червоний.
