Як ми будували будиночок на дереві
Lee este artículo en voz alta
Enciende el micrófono y lee a tu ritmo. Las palabras se iluminan sobre la marcha y nadie te detiene por un error.
Tu audio nunca llega a MovaReader: lo reconoce tu navegador. Política de Privacidad
Inicia sesión para guardar esta sesión en tu historial de lectura.
У нашому саду росте стара яблуня. Вона дуже велика і має сильні гілки. Мій брат Артем завжди хотів мати там будиночок. Одного дня тато сказав:
— Добре, хлопці, давайте побудуємо його разом!
Ми дуже зраділи. Тато приніс багато дерев'яних дощок, молоток і довгі цвяхи. Ми з Артемом допомагали йому. Спочатку ми зробили підлогу. Це було найважче, бо треба було стояти на драбині. Тато тримав дошки, а ми подавали йому цвяхи.
— Тримайте міцно! — казав тато.
Потім ми почали будувати стіни. Ми вирішили зробити три стіни і одне велике вікно, щоб дивитися на сад. Артем приніс стару фарбу — зелену та жовту. Ми почали фарбувати наш будиночок. Артем випадково капнув фарбою на свою сорочку, але ми тільки посміялися.
Коли стіни висохли, ми зробили дах. Тепер наш будиночок був готовий! Але він був порожній. Мама допомогла нам прикрасити його всередині. Вона дала нам старий килим і маленькі подушки.
