Мій перший винахід
Lee este artículo en voz alta
Enciende el micrófono y lee a tu ritmo. Las palabras se iluminan sobre la marcha y nadie te detiene por un error.
Tu audio nunca llega a MovaReader: lo reconoce tu navegador. Política de Privacidad
Inicia sesión para guardar esta sesión en tu historial de lectura.
З самого раннього дитинства Павло любив розбирати старі речі, щоб подивитися, як вони працюють. Його кімната була схожа на справжню майстерню: на столі лежали дроти, батарейки, маленькі моторчики та різні інструменти. Батьки хлопця іноді жартували, що він скоро побудує космічний корабель у себе під ліжком. Але Павло мав іншу мету — він хотів створити щось корисне для дому, що полегшило б життя його родині.
Його дідусь, який колись працював інженером на великому заводі, часто допомагав йому. Разом вони чинили зламані годинники, ремонтували радіоприймачі та навіть склали невеликий вентилятор з деталей старого комп'ютера. Дідусь завжди казав: "Кожен великий винахід починається з маленької ідеї і великого терпіння". Ці слова стали девізом для Павла у всіх його проектах і експериментах.
Одного разу, під час зимових канікул, у Павла з'явилася нова ідея. Його молодша сестра Катя дуже боялася спати в темряві. Батьки залишали в її кімнаті увімкнене світло в коридорі, але це не завжди допомагало.
