Lee este artículo en voz alta
Enciende el micrófono y lee a tu ritmo. Las palabras se iluminan sobre la marcha y nadie te detiene por un error.
Tu audio nunca llega a MovaReader: lo reconoce tu navegador. Política de Privacidad
Inicia sesión para guardar esta sesión en tu historial de lectura.
I. Коник-стрибунець
Літо. У степу росте висока зелена трава. Вона пахне медом і квітами. Над степом світить тепле сонце, і по небу пливуть білі хмарки.
У траві живе Коник. Він молодий, веселий і гарний. Він уміє дуже високо стрибати. А ще він дуже любить співати.
Зранку Коник стрибає в пшеницю. Потім він стрибає в жито. Потім знову в траву. Він співає весь день, і ввечері він теж співає. Йому добре. Йому нічого не треба.
— Яке гарне літо! — каже Коник. — Скрізь квіти, скрізь пташки. Трава м’яка, як шовк. Як тут не співати?
Недалеко живе старий Мураха. Він теж не спить, але він не співає. Він працює. Цілий день він носить зерно до своєї хатки. Зерно важке, а дорога довга. Мураха втомився. Але він знову і знову йде в поле.
Коник бачить Мураху і сміється.
— Дядьку, навіщо ти так багато працюєш?