Наталка-Полтавка (Іван Котляревський)

Lee este artículo en voz alta

Enciende el micrófono y lee a tu ritmo. Las palabras se iluminan sobre la marcha y nadie te detiene por un error.

Tu audio nunca llega a MovaReader: lo reconoce tu navegador. Política de Privacidad

Inicia sesión para guardar esta sesión en tu historial de lectura.

УКРАЇНСЬКА ОПЕРА НА 2 ДІЇ

ДІЙОВІ ОСОБИ

Наталка — українська дівчина.

Горпина Терпилиха — її мати.

Петро — коханий Наталки.

Микола — далекий родич Терпилихи.

Тетерваковський — возний, жених Наталки.

Макогоненко — сільський виборний.

ДІЯ ПЕРША

ОДМІНА ПЕРША

Село над рікою Ворсклом. Уподовж сцени вулиця до річки; між хатами тут і хата Терпилихи.

Ява I

Наталка (виходить з хати з відрами на коромислі; дійшовши до річки, поставила відра на березі, а сама ходить задумана, потім співає).

Віють вітри, віють буйні, аж дерева гнуться,
О, як болить моє серце, а сльози не ллються!..
Трачу літа в лютім горі і кінця не бачу,
Тільки тоді і полегша, як нишком заплачу.
Не поправлять сльози щастя, серцю легше буде,
Хто щаслив був хоть часочок, повік не забуде…

Єсть же люди, що і моїй завидують долі:
Чи щаслива ж та билинка, що росте у полі?
Що на полі, на пісочку, без роси на сонці?