Lee este artículo en voz alta
Enciende el micrófono y lee a tu ritmo. Las palabras se iluminan sobre la marcha y nadie te detiene por un error.
Tu audio nunca llega a MovaReader: lo reconoce tu navegador. Política de Privacidad
Inicia sesión para guardar esta sesión en tu historial de lectura.
I. Гості на хуторі
Навесні 1663 року двоє вершників під’їжджали до Києва з білгородського шляху. Один був молодий козак зі зброєю, наче збирався на війну. Другий мав сиву бороду і довгу рясу, як у попа, але з-під ряси видно було шаблю, за поясом стирчали пістолі, а на обличчі темніли старі шрами. Коні в них були втомлені, а одяг сірий від пилу, тож одразу було видно, що їдуть вони здалеку.
Не доїхавши до міста, вони звернули в гай на криву стежку, яка вела до хутора Хмарище. Там жив пан Михайло Черевань, багатий і веселий козак. Він розбагатів за десять років війни з поляками, коли козаків вів на ворога сам Богдан Хмельницький. Після війни Черевань осів на хуторі біля Києва і жив тепер у спокої та в достатку.
Хутір ховався серед густих гаїв, мов серед хмар, звідки й мав свою назву. Довкола текла річка, а через неї до воріт вела гребля.