Lee este artículo en voz alta
Enciende el micrófono y lee a tu ritmo. Las palabras se iluminan sobre la marcha y nadie te detiene por un error.
Tu audio nunca llega a MovaReader: lo reconoce tu navegador. Política de Privacidad
Inicia sesión para guardar esta sesión en tu historial de lectura.
I. Польова царівна
Надворі буяла весна, і скрізь усе зазеленіло, розцвіло та засяяло під теплим сонцем. Поле лежало, як широке зелене море. Над ним синіло чисте небо без жодної хмаринки. Високо вгорі дзвенів жайворонок. Здавалося, що хтось там, під самим небом, тихо дзвонить у срібний дзвіночок. Легкий вітер біг із ниви на ниву, і жито тихо шелестіло, ніби розмовляло саме з собою.
Ромодановим шляхом ішов молодий парубок, високий і чорнявий, з гострими темними очима. Звали його Чіпкою, а по-справжньому Нечипором Вареником. Жив він у селі Піски. Парубок звернув зі шляху і пішов вузькою межею до свого поля під гаєм. Жито на ньому стояло густе й високе, як щітка. Чіпка дивився на нього з радістю, бо все це виростив своїми руками.
Раптом він помітив, що в житі майнула червона стрічка. Він пішов подивитися, що там таке. Під гаєм, серед квітів, сиділа молода дівчина й плела собі вінок із польових квітів.