Бояриня (адаптація, Леся Українка)

Lee este artículo en voz alta

Enciende el micrófono y lee a tu ritmo. Las palabras se iluminan sobre la marcha y nadie te detiene por un error.

Tu audio nunca llega a MovaReader: lo reconoce tu navegador. Política de Privacidad

Inicia sesión para guardar esta sesión en tu historial de lectura.

I. Гість із Москви

Це було в сімнадцятому столітті, у тяжкі часи, які люди потім назвали Руїною. Україна тоді була розірвана на дві частини. Брат часто йшов проти брата. На лівому березі Дніпра, в одному козацькому місті, жив старий Олекса Перебійний. Він не був дуже багатий, але належав до козацької старшини. Люди його шанували.

Одного літнього вечора в садку перед його домом готували вечерю. Дім мав довгий ганок уздовж цілої стіни. На тому ганку стояв стіл. Стара господиня, мати Оксани, клала на стіл хліб і страви, а дочка Оксана і молода служниця їй помагали.

Через садок до ганку йшов сам господар разом із гостем. Гість був молодий хлопець у дорогому вбранні боярина з Москви. Проте з обличчя було одразу видно, що він не з Москви родом, а свій, з України. Його звали Степан. Колись його батько був добрим другом Олекси.