Перехресні стежки (адаптація, Іван Франко)

Lee este artículo en voz alta

Enciende el micrófono y lee a tu ritmo. Las palabras se iluminan sobre la marcha y nadie te detiene por un error.

Tu audio nunca llega a MovaReader: lo reconoce tu navegador. Política de Privacidad

Inicia sesión para guardar esta sesión en tu historial de lectura.

I. Перший виступ

— О, пане меценасе, вітаю вас від усього серця, бо наше місто давно не чуло такого оборонця!

Це було на вулиці, перед будинком суду, в одному з великих провінційних міст Галичини. Щойно закінчилася розправа, і з суду купами виходили селяни, свідки, ремісники та міські сторожі. Молодий адвокат, доктор Євгеній Рафалович, теж вийшов на вулицю. У тісному коридорі суду було душно й брудно. Він щойно захистив двадцять селян із села Буркотин, яких судили за бунт через старе громадське пасовище. Суд відпустив усіх, і люди зі сльозами на очах довго дякували своєму адвокату.

Для Євгенія це був перший виступ у новому місті, куди він недавно переїхав зі Львова. Він знав, що від цього дня багато залежить. Тепер він чув, що виступ йому вдався. Усі люди на вулиці дивилися на нього й шептали про нього. Він був задоволений, але йшов спокійно і повільно, ніби нічого особливого не сталося.