Lee este artículo en voz alta
Enciende el micrófono y lee a tu ritmo. Las palabras se iluminan sobre la marcha y nadie te detiene por un error.
Tu audio nunca llega a MovaReader: lo reconoce tu navegador. Política de Privacidad
Inicia sesión para guardar esta sesión en tu historial de lectura.
I. Іменини під дубом
Ця історія сталася на Поділлі двісті років тому, коли там жив справжній Устим Кармелюк. Він народився 1787 року в бідній селянській родині. У ті часи селяни були кріпаками: вони працювали на пана й не мали волі. Кармелюк утік від пана й багато років жив у лісах. Він забирав гроші в багатих панів і віддавав їх бідним людям. Його не раз ловили й засилали в Сибір, але він знову тікав додому. У 1835 році його вбили, а люди й досі співають про нього пісні.
Одного літнього дня в лісі під старим дубом стояв довгий стіл, а на ньому були дорогі тарілки, хліб, м’ясо й вино. За столом сидів отаман Кармелюк, а навколо нього сиділи гості, селяни з навколишніх сіл. Поруч стояли кілька його хлопців зі зброєю. Того дня отаман святкував свої іменини.
— За ваше здоров’я, отамане! — казали гості й піднімали чарки.