Lee este artículo en voz alta
Enciende el micrófono y lee a tu ritmo. Las palabras se iluminan sobre la marcha y nadie te detiene por un error.
Tu audio nunca llega a MovaReader: lo reconoce tu navegador. Política de Privacidad
Inicia sesión para guardar esta sesión en tu historial de lectura.
I. Кирпатий Мефістофель
У відчинене вікно пахне мокрою корою і весняним снігом. Сніг ще лежить на вулицях і тихо тане під ногами. Чути, як у Софійському соборі дзвонять до вечірньої служби. Я уявляю, як там тепер тріщать свічки і співає дяк. Весна в Києві неспокійна й дурна, і вечорами можна тільки грати в карти. Тут принаймні все ясно. За одну ніч гри ти дізнаєшся про своїх партнерів більше, ніж за рік дружби.
Ми граємо вже цілу добу, і дим від цигарок висить над столом, як туман над річкою. Карачапов мовчить, дивиться в карти і чекає, коли хтось упаде. Тоді він забере в нього все до останньої копійки. Мій приятель Дмитро Сосницький програє і нервово чеше жовту гриву обома руками. Коли йому щастить, він може кинутися у воду й рятувати чужу людину. А коли не щастить, він може підставити ногу другові й сміятися з його біди.