Малороссійскія приказки (Євген Гребінка)

Lee este artículo en voz alta

Enciende el micrófono y lee a tu ritmo. Las palabras se iluminan sobre la marcha y nadie te detiene por un error.

Tu audio nunca llega a MovaReader: lo reconoce tu navegador. Política de Privacidad

Inicia sesión para guardar esta sesión en tu historial de lectura.

МАЛОРОССІЙСКІЯ ПРИКАЗКИ

ЦАПЪ.

Мабуть нема уже на свити правды!
Мабуть вона уже за море утекла.
Чимъ я одъ Муцыка поганьшый справди?
А пани те щеня учора прывезла,
Сіогодни вже іому и дзвоныкъ почепылы.
Да якъ моторно винъ бряжчить,
Якъ муцыкъ, бублычкомъ задравшы хвистъ, бижыть,
Та гавкае на мыръ, що сылы!
Такъ навиженный Цапъ на ввесь окилъ гукавъ.
Хозяинъ ричь таку почувшы:
(А по-цапыному винъ де-що розмышлявъ)
Іому дзвинокъ на шыю намотавъ.
Здуривъ скаженый Цапъ, рижкы назадъ загнувшы,
Махнувъ боридкою, замекавъ, заскакавъ
И геть-то честію такою запышнывся,
Да швыдко ставъ ій и не радъ:
Бо тилько Цапъ стрыбне у паньській садъ,
На шыи дзвинъ дзень, дзень! народъ заворушывся
И гостя въ тры-шыя въ кошару мусять гнать.
Прыйшлось бидаси пропадать.
Пройшло іому те время, що бувало
Майнувъ де здумавшы, куды-бъ-то ни попало,
Поивъ, пообгрызавъ и слидъ пропавъ,