Lisez cet article à voix haute
Activez le micro et lisez à votre rythme. Les mots s’allument au fil de la lecture, et rien ne vous arrête quand l’un d’eux est mal prononcé.
Votre audio n’est jamais envoyé à MovaReader : c’est votre navigateur qui le reconnaît. Politique de confidentialité
Connectez-vous pour garder cette séance dans votre historique de lecture.
I. Троє друзів
Це було в Києві влітку, після кінця навчання. Троє хлопців з однієї школи вирушили тоді в далеку мандрівку.
Перший був Валер'ян Ліщина, син учителя, якого в школі всі звали Валя. Йому було чотирнадцять років. Він був невисокий і худий, з гострим носом і довгим чубом, як у професора. Проте ходив Валя дуже гордо, з великим портфелем під рукою, бо був редактором шкільної стінної газети.
Другий був Вітя Барановський, син робітника з трамвая. У кишенях у нього завжди були лампочки, дроти й цвяхи. Учився Вітя погано, і дівчата сердито звали його «Вітька-босяк». Але на шкільних святах без Віті не могли нічого зробити, бо він був і столяр, і слюсар, і електрик. Йому було п'ятнадцять чи шістнадцять років.
Третій був Кость Ясінський, біженець із Холмщини, який жив у дитячому будинку. Документів у нього не було, і скільки йому років, не знав ніхто: