Lisez cet article à voix haute
Activez le micro et lisez à votre rythme. Les mots s’allument au fil de la lecture, et rien ne vous arrête quand l’un d’eux est mal prononcé.
Votre audio n’est jamais envoyé à MovaReader : c’est votre navigateur qui le reconnaît. Politique de confidentialité
Connectez-vous pour garder cette séance dans votre historique de lecture.
I. Іменини під дубом
Ця історія сталася на Поділлі двісті років тому, коли там жив справжній Устим Кармелюк. Він народився 1787 року в бідній селянській родині. У ті часи селяни були кріпаками: вони працювали на пана й не мали волі. Кармелюк утік від пана й багато років жив у лісах. Він забирав гроші в багатих панів і віддавав їх бідним людям. Його не раз ловили й засилали в Сибір, але він знову тікав додому. У 1835 році його вбили, а люди й досі співають про нього пісні.
Одного літнього дня в лісі під старим дубом стояв довгий стіл, а на ньому були дорогі тарілки, хліб, м’ясо й вино. За столом сидів отаман Кармелюк, а навколо нього сиділи гості, селяни з навколишніх сіл. Поруч стояли кілька його хлопців зі зброєю. Того дня отаман святкував свої іменини.
— За ваше здоров’я, отамане! — казали гості й піднімали чарки.