Маленький поїзд і великі гори

Leggi questo articolo ad alta voce

Attiva il microfono e leggi con il tuo ritmo. Le parole si illuminano mentre procedi, e nulla ti ferma quando una viene pronunciata male.

Il tuo audio non arriva mai a MovaReader: a riconoscerlo è il tuo browser. Informativa sulla privacy

Accedi per conservare questa sessione nella cronologia delle letture.

Далеко-далеко, у маленькому місті, жив маленький поїзд. Його звати Чух-Чух. Він був яскраво-червоного кольору з великою жовтою трубою. Кожного дня він возив пасажирів від вокзалу до вокзалу.

Чух-Чух дуже любив свою роботу. Він любив звук коліс: "Та-дам, та-дам". Він любив свій гудок: "Ту-тууу!". Люди на пероні махали йому руками, а діти завжди посміхалися.

Сьогодні особливий день. Чух-Чух має поїхати дуже далеко. Його шлях лежить через великі гори. Маленький поїзд ніколи не бачив гір. Він трохи хвилювався, але йому було цікаво.

Поїзд виїхав із міста. Спочатку він їхав через зелені поля. Там паслися корови та вівці. Погода була сонячна. Чух-Чух їхав швидко і легко. Його вагони весело хиталися.

Незабаром поля закінчилися. Попереду з'явилися високі гори. Вони були сині й мали білі шапки зі снігу. Гори виглядали дуже великими. "Ого, які вони високі!" — подумав Чух-Чух.