Leggi questo articolo ad alta voce
Attiva il microfono e leggi con il tuo ritmo. Le parole si illuminano mentre procedi, e nulla ti ferma quando una viene pronunciata male.
Il tuo audio non arriva mai a MovaReader: a riconoscerlo è il tuo browser. Informativa sulla privacy
Accedi per conservare questa sessione nella cronologia delle letture.
Наступного тижня у нашій школі свято. Наш клас вирішив підготувати виставу за мотивами казки. Мені дали роль маленького принца. Спочатку я дуже зрадів, але потім почав хвилюватися.
Я ніколи не виступав на сцені перед багатьма людьми. Я боявся, що забуду свої слова або впаду. Кожного вечора я вчив свій текст. Моя мама допомагала мені. Вона слухала, як я говорю, і давала поради.
— Говори голосніше і не поспішай, — казала вона. — Ти все зможеш!
Настав день вистави. Шкільний зал був повний батьків та вчителів. Я стояв за завісою і мої руки трохи тремтіли. Мій друг Денис, який грав короля, підійшов до мене.
— Не бійся, ми — команда! — сказав він.
Завіса відкрилася. Світло ламп було дуже яскравим. Я вийшов на середину сцени. Спочатку я не міг сказати ні слова. Але потім я побачив у першому ряду усмішку моєї вчительки. Я глибоко вдихнув і почав говорити.