Захар Беркут (адаптація, Іван Франко)

Leggi questo articolo ad alta voce

Attiva il microfono e leggi con il tuo ritmo. Le parole si illuminano mentre procedi, e nulla ti ferma quando una viene pronunciata male.

Il tuo audio non arriva mai a MovaReader: a riconoscerlo è il tuo browser. Informativa sulla privacy

Accedi per conservare questa sessione nella cronologia delle letture.

I. Великі лови

Це було давно, у 1241 році. Весна прийшла в Карпати, у гірський край Тухольщину, де серед високих гір і темних лісів жили вільні люди.

Того року в Тухольщині з’явився новий боярин, Тугар Вовк. Князь Данило подарував йому великі ліси й гори, і боярин збудував собі гарний дім над річкою Опір. Тепер він хотів познайомитися з сусідами-боярами, тому зробив велике свято, а потім великі лови в лісі.

З ними поїхала й донька боярина, Мирослава. Люди дивилися на неї з подивом, бо дівчина їхала серед чоловіків гордо і сміливо. Вона була гарна, сильна і добра. Мати її померла давно, і батько всюди брав доньку з собою та навчив її тримати зброю.

— Ото дівчина! — казали люди з Тухлі. — Вона, мабуть, сміливіша за свого батька!

А Тугар Вовк був великий і широкий, як дуб, і сам був схожий на ведмедя.

Лови