Наталка-Полтавка (Іван Котляревський)

Leggi questo articolo ad alta voce

Attiva il microfono e leggi con il tuo ritmo. Le parole si illuminano mentre procedi, e nulla ti ferma quando una viene pronunciata male.

Il tuo audio non arriva mai a MovaReader: a riconoscerlo è il tuo browser. Informativa sulla privacy

Accedi per conservare questa sessione nella cronologia delle letture.

УКРАЇНСЬКА ОПЕРА НА 2 ДІЇ

ДІЙОВІ ОСОБИ

Наталка — українська дівчина.

Горпина Терпилиха — її мати.

Петро — коханий Наталки.

Микола — далекий родич Терпилихи.

Тетерваковський — возний, жених Наталки.

Макогоненко — сільський виборний.

ДІЯ ПЕРША

ОДМІНА ПЕРША

Село над рікою Ворсклом. Уподовж сцени вулиця до річки; між хатами тут і хата Терпилихи.

Ява I

Наталка (виходить з хати з відрами на коромислі; дійшовши до річки, поставила відра на березі, а сама ходить задумана, потім співає).

Віють вітри, віють буйні, аж дерева гнуться,
О, як болить моє серце, а сльози не ллються!..
Трачу літа в лютім горі і кінця не бачу,
Тільки тоді і полегша, як нишком заплачу.
Не поправлять сльози щастя, серцю легше буде,
Хто щаслив був хоть часочок, повік не забуде…

Єсть же люди, що і моїй завидують долі:
Чи щаслива ж та билинка, що росте у полі?
Що на полі, на пісочку, без роси на сонці?