Leggi questo articolo ad alta voce
Attiva il microfono e leggi con il tuo ritmo. Le parole si illuminano mentre procedi, e nulla ti ferma quando una viene pronunciata male.
Il tuo audio non arriva mai a MovaReader: a riconoscerlo è il tuo browser. Informativa sulla privacy
Accedi per conservare questa sessione nella cronologia delle letture.
I. Камінний хрест: горб
Іван Дідух мав одного коня і малий віз із дубовим дишлом. Коли треба було везти снопи з поля або гній на поле, Іван запрягав коня, а поруч запрягав і себе. На коня він надівав шкіряну упряж, а на себе накладав просту мотузку. Так вони тягли віз удвох, кінь і чоловік.
Під гору в обох напиналися жили, як струни, і кінь ліз угору, ніби ковзав по льоду. А в Івана на лобі набухала велика синя жила, ніби хтось ударив його палицею. Ліва рука, якою він тримав дишло, була вся в синіх жилах, як у сталевому ланцюгу.
Рано-вранці, ще до сходу сонця, Іван часто їхав у поле вузькою польовою дорогою. Тоді він не мав мотузки на собі і просто йшов біля коня і тримав дишло рукою. За ніч обидва добре відпочили, тому з горба вони бігли. За ними на дорозі лишалися сліди коліс, копит і широких босих ніг.