Олив'яний перстень (адаптація, Степан Васильченко)

Leggi questo articolo ad alta voce

Attiva il microfono e leggi con il tuo ritmo. Le parole si illuminano mentre procedi, e nulla ti ferma quando una viene pronunciata male.

Il tuo audio non arriva mai a MovaReader: a riconoscerlo è il tuo browser. Informativa sulla privacy

Accedi per conservare questa sessione nella cronologia delle letture.

I. Троє друзів

Це було в Києві влітку, після кінця навчання. Троє хлопців з однієї школи вирушили тоді в далеку мандрівку.

Перший був Валер'ян Ліщина, син учителя, якого в школі всі звали Валя. Йому було чотирнадцять років. Він був невисокий і худий, з гострим носом і довгим чубом, як у професора. Проте ходив Валя дуже гордо, з великим портфелем під рукою, бо був редактором шкільної стінної газети.

Другий був Вітя Барановський, син робітника з трамвая. У кишенях у нього завжди були лампочки, дроти й цвяхи. Учився Вітя погано, і дівчата сердито звали його «Вітька-босяк». Але на шкільних святах без Віті не могли нічого зробити, бо він був і столяр, і слюсар, і електрик. Йому було п'ятнадцять чи шістнадцять років.

Третій був Кость Ясінський, біженець із Холмщини, який жив у дитячому будинку. Документів у нього не було, і скільки йому років, не знав ніхто: