Мартин Боруля (адаптація, Іван Карпенко-Карий)

Leggi questo articolo ad alta voce

Attiva il microfono e leggi con il tuo ritmo. Le parole si illuminano mentre procedi, e nulla ti ferma quando una viene pronunciata male.

Il tuo audio non arriva mai a MovaReader: a riconoscerlo è il tuo browser. Informativa sulla privacy

Accedi per conservare questa sessione nella cronologia delle letture.

I. Папір із міста

Ця історія сталася в одному селі в 1880-х роках, коли Україна була частиною Російської імперії. Там жили люди, які сиділи на чужій землі й щороку платили за неї пану гроші. Колись їхні діди були шляхтою, тобто дрібними панами. Але старі папери в багатьох давно пропали, і тепер ці люди жили, як прості селяни: орали землю й пасли волів.

Одним із них був Мартин Боруля. Він мав великий двір, коней, волів і корів, гарну хату й гроші в скрині. Мав він також жінку Палажку, дочку Марисю і сина Степана. Але Мартинові цього було мало, бо він хотів довести всім, що він пан, а не мужик.

Земля, на якій стояла його хата, належала пану Красовському. Колись він був таким самим бідним, як усі в селі, але вивчився на лікаря й одружився з дочкою багатого пана. Мартин дуже заздрив йому.