Leggi questo articolo ad alta voce
Attiva il microfono e leggi con il tuo ritmo. Le parole si illuminano mentre procedi, e nulla ti ferma quando una viene pronunciata male.
Il tuo audio non arriva mai a MovaReader: a riconoscerlo è il tuo browser. Informativa sulla privacy
Accedi per conservare questa sessione nella cronologia delle letture.
I. Олеся
Це було давно, тоді, коли на Україну часто нападали турки й татари, а українські гетьмани ходили з козаками воювати проти них.
На Волині тоді було невелике село, і навколо нього росли густі ліси. У селі жили прості люди, хлібороби, які добре працювали і могли б жити непогано. Але часто приходили татари: вони грабували села, палили хати, а молодих людей забирали в неволю і продавали туркам на тяжку роботу. Іноді татари гнали з України тисячі людей.
Це село вже раз бачило таке лихо, але воно ховалося в лісах, і знайти його було нелегко.
Край села стояла маленька хата, а біля неї ріс густий садок, де стояли вулики і весело гули бджоли.
У цій хаті жив старий дід Данило. Колись він був козаком, довго сидів у турецькій неволі, але зміг повернутися додому. Тепер дід жив тихо і доглядав бджіл. Його жінка давно померла, і дід узяв до себе двох сиріт: