Lee este artículo en voz alta
Enciende el micrófono y lee a tu ritmo. Las palabras se iluminan sobre la marcha y nadie te detiene por un error.
Tu audio nunca llega a MovaReader: lo reconoce tu navegador. Política de Privacidad
Inicia sesión para guardar esta sesión en tu historial de lectura.
Міст Патона у двох записах одного спогаду
Нижче два авторські тексти, створені для цього читання. Пані Ніна, киянка, яка згадує 1953 рік, вигадана, як і її спогади, а відомості про міст звірено з матеріалами Інституту електрозварювання імені Є. О. Патона. Перший текст передає її усну розповідь, другий є пізнішим підсумком упорядника.
Розповідь пані Ніни. Того літа ми з татом щонеділі ходили на берег дивитися на міст. Тато працював на заводі й казав, що цей міст не клепають, а зварюють, увесь, від початку до кінця. Я тоді не розуміла, що це означає, але щоразу питала, чи можна вже по ньому пройти. Ми стояли на схилі, тато показував, де сходяться нові секції, а я рахувала машини, що підвозили метал. Удома мама питала, що ми бачили, і я відповідала одне й те саме: міст росте. Іноді нам здавалося, що за тиждень нічого не змінилося, і тоді тато сміявся й казав, що зварювальники працюють навіть уночі.