Lee este artículo en voz alta
Enciende el micrófono y lee a tu ritmo. Las palabras se iluminan sobre la marcha y nadie te detiene por un error.
Tu audio nunca llega a MovaReader: lo reconoce tu navegador. Política de Privacidad
Inicia sesión para guardar esta sesión en tu historial de lectura.
Пісні, яким не потрібна сцена
У 2016 році, на одинадцятій сесії Міжурядового комітету, козацькі пісні Дніпропетровщини внесли до Списку нематеріальної культурної спадщини ЮНЕСКО, що потребує термінової охорони. Назва списку говорить сама за себе: до нього потрапляють традиції, чиє майбутнє під загрозою. Щоб зрозуміти, що саме тут треба берегти, варто придивитися до того, як ці пісні звучать і для кого їх співають.
За описом ЮНЕСКО, ці пісні співають громади Дніпропетровщини. Вони розповідають про трагедію війни, але також про особисті стосунки козаків. У номінації традицію пов'язано з трьома гуртами: «Криниця», «Богуславочка» і «Першоцвіт».
Спів, за тим самим описом, має чіткий лад. Починає його той, хто знає всі слова пісні. Слідом вступає другий співак, вищим голосом, а за ним решта гурту, середніми й нижчими голосами. Якщо чоловіків у гурті немає, їхні партії беруть на себе жінки, знижуючи голос.
На сторінці елемента ЮНЕСКО відносить його