Lee este artículo en voz alta
Enciende el micrófono y lee a tu ritmo. Las palabras se iluminan sobre la marcha y nadie te detiene por un error.
Tu audio nunca llega a MovaReader: lo reconoce tu navegador. Política de Privacidad
Inicia sesión para guardar esta sesión en tu historial de lectura.
Червоне на білому: розмова з ткалею та нарис
Кролевець на Сумщині здавна знають завдяки червоно-білим рушникам. Про це ремесло ми розпитали пані Галину, ткалю з Кролевця, а потім переписали розмову як зв'язний нарис.
Журналістка: Пані Галино, з чого починається кролевецький рушник?
Галина: Та з верстата, звісно! Простий тут не годиться, потрібен багаторемізний, щонайменше на чотири ремізки. Ми ж не просто ткемо, ми візерунок руками перебираємо. Ручний перебір, здебільшого однобічний, а разом із ним ремізно-човникове ткацтво.
Журналістка: А нитки які?
Галина: Бавовняні, червоні й білі. Колись, ще до сімдесятих років дев'ятнадцятого століття, брали й лляне прядиво. Його вибілювали, а тоді фарбували в червоне натуральними барвниками.
Журналістка: Що ж ви зображуєте на рушнику?
Галина: Ой, багато чого! Головне в нас дерево-квітка. А ще ромби, трикутники, що сходяться вершинами, «сухарики», восьмикінцеві розетки, птахи: качечки, голуби, півні, павичі. Усе геометричне, стилізоване.