Lee este artículo en voz alta
Enciende el micrófono y lee a tu ritmo. Las palabras se iluminan sobre la marcha y nadie te detiene por un error.
Tu audio nunca llega a MovaReader: lo reconoce tu navegador. Política de Privacidad
Inicia sesión para guardar esta sesión en tu historial de lectura.
Перша «Енеїда» без відома автора
Рецензію на перше видання «Енеїди» варто почати з обкладинки: «Малороссійская Енеида в трех частях». Книжка вийшла 1798 року в Санкт-Петербурзі, і на ній зазначено «Иждивением М. Парпуры», тобто коштом Максима Парпури. Описую видання за статтею Луїзи Ільницької 2016 року, яка вивчала три примірники зі львівських бібліотек. Серед власників примірників, що збереглися, пише дослідниця, були відомі вчені XIX століття, представники вищого духовенства й навіть члени царської родини.
Для книжки, від якої, за словами Ільницької, відлічують нову українську літературу, вона виглядає скромно: три частини з окремими титульними аркушами, присвята «Любителям малороссийского слова усерднейше посвящается» і наприкінці словник «Собрание малороссійских слов», де, як сказано в заголовку, зібрано слова з «Енеїди» та ще чимало інших. Дослідники, пише авторка, вважають головним редактором і автором словника Йосифа Каменецького, другого видавця, чиє ім'я на книжці не вказано. Саму поему Котляревський почав писати 1794 року