Saltar el texto del artículo
Сакральний простір є одним із найбільш фундаментальних вимірів будь - якої культури . Через нього суспільство матеріалізує своє розуміння трансцендентного , упорядковує взаємини між профанним і священним , формує особливу темпоральність — відмінну від часу буденного життя . Феноменологічний аналіз цього простору в українській культурній традиції відкриває надзвичайно багатий і складний світ , що не зводиться до простої суми архітектурних пам'яток чи предметів культу . Феноменологія , розроблена Едмундом Гуссерлем і розвинута Мартіном Гайдеґером та Морісом Мерло - Понті , займається вивченням досвіду як такого — в його безпосередній даності , до будь - яких теоретичних конструктів . Застосована до простору , вона зосереджується на питанні про те , як простір переживається — як він " відчувається зсередини " . Для сакрального простору це означає увагу до тих якостей , що відрізняють сприйняття церкви або капелиці від сприйняття будь - якого іншого місця . Український іконопис є одним із найдавніших і найважливіших елементів православної візуальної культури . Але аналіз іконопису виключно в термінах мистецтвознавства збіднює це явище . Ікона в православній традиції є не просто зображенням , але й вікном у трансцендентне — а точніше , місцем зустрічі двох реальностей . Теологія іконопочитання , сформульована Іоаном Дамаскіним і підтверджена Сьомим Вселенським Собором , наполягає на онтологічному зв'язку між образом і первообразом . Візантійська традиція , від якої походить українській іконопис , виробила строго визначені правила зображення : зворотна перспектива , де точка зіткнення ліній знаходиться не позаду зображення , але між іконою і глядачем ; золотий фон як символ Божественного світла , що не є фізичним простором , а онтологічним контекстом ; специфічна структура ликів і жестів , що передає духовний , а не фізіологічний вимір людини . Ці правила не є довільними конвенціями , а несуть у собі закодований теологічний зміст . Українська традиція іконопису розвивала візантійські зразки зі своєрідною свободою . Особливо яскраво це проявилося в так званому " козацькому бароко " XVII - XVIII сторіч . Під впливом Заходу , що проникав через Польщу і Австрію , українські іконописці почали включати в іконографічні програми елементи реалістичного зображення , динамічну композицію , насичений колорит , що відрізнявся від суворої палітри візантійського канону . Постать Богоматері Оранти набула у цей час рис , що органічно поєднували небесну владність із жіночою теплотою . Архітектура українських церков є ще одним виміром сакрального простору , що заслуговує феноменологічного аналізу . Хрестово - купольний тип храму , що прийшов із Візантії , реалізується в Україні з регіональними варіаціями , що відображають місцеві будівельні традиції , матеріали і художні уподобання . Дерев'яні церкви Гуцульщини і Бойківщини , Подніпров'я та Слобожанщини утворюють самостійний пласт архітектурної культури , що є унікальним у масштабах Східної Європи . Феноменологія дерев'яної церкви є відмінною від феноменології мурованого православного собору . Матеріал — дерево — вносить особливу темпоральність : відчуття живого організму , що змінюється разом із часом , жевріє смолою і дихає вологою . Нерідко ці церкви розташовані в природному середовищі так , що зливаються з ним , стають природним продовженням пагорба або узлісся . Антропологи релігії говорять у таких випадках про " ландшафтну теологію " — систему духовних смислів , що кодується у просторових відносинах між архітектурою і природою . Окремим і особливо цікавим феноменом є народна релігійність і її просторові вираження . Придорожні хрести , каплиці і " фігури " ( невеликі скульптурні зображення священних постатей ) утворюють у сільському ландшафті України особливу мережу сакральних точок , що буквально освячує простір повсякденного руху і праці . Ці об'єкти часто не відповідають " офіційним " богословським стандартам , але виконують надзвичайно важливу функцію : вони роблять присутність сакрального не виключно церковним , але повсюдним і доступним .
Atrás Página 1 de 2 Página 1 de 2 Siguiente Sigue leyendo con traducción Crea una cuenta gratis: 7 días de Pro y después 20 traducciones de palabras al día o un plan de pago.
