Lisez cet article à voix haute
Activez le micro et lisez à votre rythme. Les mots s’allument au fil de la lecture, et rien ne vous arrête quand l’un d’eux est mal prononcé.
Votre audio n’est jamais envoyé à MovaReader : c’est votre navigateur qui le reconnaît. Politique de confidentialité
Connectez-vous pour garder cette séance dans votre historique de lecture.
Жив-був хлопчик. Його звали Максим. Максиму було шість років. Він жив у місті разом з мамою, татом і бабусею.
Максим дуже хотів мати собаку. Він часто казав мамі і татові: «Хочу собаку! Будь ласка!» Але мама казала: «Собака — це велика відповідальність». А тато казав: «Ти ще маленький».
Однажды, на день народження, Максим прокинувся рано. Він збіг вниз і побачив у кімнаті маленьку коробку. Коробка рухалася.
Максим відкрив коробку і побачив маленького цуценя. Цуценя було рудувате і м'яке. Воно мало великі карі очі. Максим дуже зрадів.
Він взяв цуценя на руки. Цуценя лизнуло його по носі. Максим засміявся. Він вирішив назвати собаку Дружок.
Дружок ріс швидко. Кожного дня Максим годував його вранці. Він давав Дружку воду і їжу. Він також ходив з ним гуляти у парк.
Дружок дуже любив парк. Він бігав по траві і нюхав квіти. Він грався з іншими собаками.