Lisez cet article à voix haute
Activez le micro et lisez à votre rythme. Les mots s’allument au fil de la lecture, et rien ne vous arrête quand l’un d’eux est mal prononcé.
Votre audio n’est jamais envoyé à MovaReader : c’est votre navigateur qui le reconnaît. Politique de confidentialité
Connectez-vous pour garder cette séance dans votre historique de lecture.
У дівчинки Софії є улюблена іграшка. Це плюшевий ведмедик. Його звати Топтунець. Він коричневий і дуже м'який. Топтунець має чорні очі і круглий ніс. Софія завжди спить з ним. Вона дуже любить свого ведмедика.
Сьогодні вранці Софія прокинулася. Вона подивилася на ліжко. Топтунця там не було. Софія злякалася. Вона почала шукати свою іграшку. Вона подивилася під ліжком. Там було тільки взуття. Ведмедика там не було.
Софія пішла на кухню. Мама готувала сніданок. "Мамо, ти бачила Топтунця?" — запитала Софія. Мама відповіла: "Ні, доню, не бачила. Може, він у вітальні?". Софія побігла у вітальню.
У вітальні сидів тато. Він читав газету. Софія запитала: "Тату, мій ведмедик тут?". Тато подивився навколо. Він заглянув під диван. Там лежав тільки маленький м'ячик. "Вибач, Софіє, його тут немає", — сказав тато.
Софія почала плакати. Вона дуже сумувала за Топтунцем. Де ж він може бути? Вона згадала вчорашній день.