Lisez cet article à voix haute
Activez le micro et lisez à votre rythme. Les mots s’allument au fil de la lecture, et rien ne vous arrête quand l’un d’eux est mal prononcé.
Votre audio n’est jamais envoyé à MovaReader : c’est votre navigateur qui le reconnaît. Politique de confidentialité
Connectez-vous pour garder cette séance dans votre historique de lecture.
У маленькому домі живе цуценя. Його звати Бобик. Бобик дуже маленький і веселий. Він має білі лапи та коричневий хвіст. Бобик любить грати на траві.
Кожного ранку Бобик бачить великого собаку. Великого собаку звати Рекс. Рекс вміє голосно гавкати. Гав-гав! Бобик слухає Рекса. Він теж хоче гавкати.
Бобик відкриває рот. Він хоче сказати "гав". Але у нього виходить тільки "піп". Це дуже тихо. Бобик сумний. Він іде до мами.
Мама собака каже: не сумуй, Бобику. Ти ще малий. Тобі треба вчитися. Спробуй ще раз. Відкрий рот ширше.
Бобик іде в сад. Він бачить маленьку пташку. Пташка каже "цінь-цінь". Бобик каже "піп-піп". Це не гавкіт. Пташка летить високо в небо.
Потім Бобик бачить кота. Кіт сидить на паркані. Кіт каже "мяу". Бобик дивиться на кота. Він пробує знову. Його голос стає сильнішим.
Бобик біжить до м'яча. М'яч великий і червоний.