Lisez cet article à voix haute
Activez le micro et lisez à votre rythme. Les mots s’allument au fil de la lecture, et rien ne vous arrête quand l’un d’eux est mal prononcé.
Votre audio n’est jamais envoyé à MovaReader : c’est votre navigateur qui le reconnaît. Politique de confidentialité
Connectez-vous pour garder cette séance dans votre historique de lecture.
У мій восьмий день народження батьки подарували мені новий велосипед. Він був яскраво-червоний з блискучим дзвінком. Я був дуже щасливий, але також трохи боявся. Я ніколи раніше не їздив на двоколісному велосипеді.\n\n— Не хвилюйся, Андрію, — сказав тато. — Я буду тримати тебе.\n\nМи пішли в парк. Там була довга рівна доріжка. Я сів на велосипед і міцно тримав кермо. Мої руки трохи тремтіли. Тато тримав велосипед за сидіння.\n— Починай крутити педалі, — скомандував він.\n\nЯ почав крутити педалі. Велосипед хитався то вліво, то вправо. \n— Я падаю! — кричав я.\n— Ні, ти їдеш! Я тебе тримаю! — заспокоював тато.\n\nМи тренувалися цілу годину. Я впав три рази. Перший раз я подряпав коліно. Це було боляче, і я хотів плакати.\n— Хочеш піти додому? — запитав тато.\nЯ подивився на свій гарний червоний велосипед. \n— Ні, я хочу навчитися!