Passer le texte de l’article
Котові стало соромно , і він скочив у дірку . Він одразу потрапив у петлю . Кіт крутився , а петля ставала ще тугішою . Лис дивився згори і сміявся : — Ну що , Мурку , смачні миші ? Може , принести тобі солі ? О , ти вже співаєш , і який гарний у тебе голос ! Спасибі за концерт ! Раптом убіг війт із палицею , а за ним сини й слуги . Усі почали бити Кота . Тоді Кіт вчепився війтові в ніс і подряпав йому все обличчя . Війт упав , і всі кинулися до нього . А Кіт перегриз мотузку і побіг просто до царя . Цар аж позеленів від злості , коли побачив побитого Кота . — Знову цей розбійник сміється з моїх слів ! — кричав він . — Я пошлю на нього військо ! Тоді Бабай сказав , що за законом винного треба кликати на суд тричі . Він попросив послати до Лиса його . Цар кивнув , і Бабай пішов до Лисовичів . IV . Бабай у Лисовичах Увечері Лис гуляв біля дому з дітьми , коли прийшов Бабай . Лис зрадів і запросив дядька в хату . Бабай випив вишнівки і почав серйозну розмову . — Схаменися , Микито , що ти робиш ? — сказав він . — Навіщо ти смієшся з царських послів ? Ти ж розумніший за всіх своїх ворогів і можеш одним словом закрити їм рот . — Правду кажеш , дядьку , я піду , — відповів Лис . — Хто тепер сміється , той потім заплаче . Вони сіли за стіл , і маленькі лисенята Міцько і Міна залізли до них на коліна . — А на Ведмедя я давно мав образу , — сказав Лис . — Колись цар зробив його суддею в наших лісах , і одного разу Вовк покликав мене до нього на суд . Ось послухай , як це було . Була люта зима , і ми з Вовком були дуже голодні . У неділю люди пішли до церкви , а ми тихо прийшли в село . Запах м'яса й сала привів нас до комори попа , у якій було тільки маленьке віконце . Я легко проліз туди першим , а Вовк тоді був худий і ледве проліз за мною . У коморі було м'ясо , сало і довгий ряд ковбас ! Вовк одразу почав їсти , як божевільний . А я взяв ковбаси , викинув їх через віконце і сховав у лісі , а потім повернувся . — Вовче , швидше , бо люди вже йдуть із церкви ! — сказав я . Вовк кинувся до віконця , але не зміг пролізти , бо його живіт став , як бочка . Я пішов до попа попросити пилку . Але піп побачив мене і закричав , щоб мене ловили . Я втік , а люди побачили у віконці Вовка . Вони добре побили його палицями , поки він не вискочив . Потім Вовк поскаржився на мене Ведмедеві . Ведмідь почув про ковбаси і закричав , щоб я віддав усі . Я віддав йому чотири , а шість залишив собі . А Ведмідь вирішив так : Вовкові одна ковбаса за побої , решту з'їсть він сам , а я маю радіти , що мене не побили . Ось так нас судив Бурмило , і тому я його провчив . Після вечері всі пішли спати , а вранці смачно поснідали . Микита віддав жінці ключі і сказав , щоб вона пильнувала комору і не журилася . — Цар тепер сердитий , але колись він ще усміхнеться , — сказав він . Він поцілував дітей і пішов із Бабаєм до царя у Львів .
Précédent Page 3 sur 8 Page 3 sur 8 Suivant Continuez à lire avec les traductions Créez un compte gratuit : 7 jours de Pro, puis 20 traductions de mots par jour ou une formule payante.
