Passer le texte de l’article
LV Сього понеділка від самого рана Баран був дуже неспокійний . Від часу новорічної авантюри він жив , мов у полусні . Вдень він ходив і нипав по подвір'ю , робив дещо , різав і колов дрова , носив воду до прачкарні , що була в сутеренах , або бігав за справунками , які давали йому партії . Він робив усе те досить добре , але не говорив майже нічого , а властиво раз у раз воркотів собі щось під носом . Уночі , забившися в свою комірку , він говорив сам до себе голосно , говорив зовсім без зв'язку про тисячні речі , що , мов різнобарвні черепки в калейдоскопі , пересувалися по його голові , в'яжучися в тисячні зовсім несподівані фігури і зв'язки . Зальотна прачка , і краса киця з сусідства , і стара бабуня , що збирала кості по смітниках , і п'яниця , що кричав у шинку , і антихрист , що мав прийти не сьогодні , то завтра , і Євгеній , і мужики , і попи , і все - все переверталося і мішалося в його голові і було темою його самітних монологів . І чим далі в ніч , тим його неспокій збільшувався , а о одинадцятій він вибігав надвір , чіпляв на себе балію і виходив на ринок . Правда , намови Вагмана і поліціянтів мали на його хору волю настілько впливу , що він не брав праників , а тарабанив тілько кулаками . Один поліціянт зробив йому ще ласку і дарував йому старі суконні рукавиці , щоб не відморозив рук . Баран сповнював сумлінно даний йому наказ і за кождим разом , ідучи на свій нічний обхід , надівав ті рукавиці на руки , так що гук від балії був ледви чутний . Обійшовши тричі ринок і раз костел і оббивши собі руки так , що аж пашіли , Баран вертав додому , скидав балію до шіпки , а сам , не роздягаючись , кидався на свою постелю і спав до рана мов убитий . Але сьогодні від самого рана він був страшенно неспокійний . Не знати , коли : чи зараз по пробудженню , чи при вставанню , чи при першім виході з хати йому мигнула в голові думка , що сьогодні , саме сьогодні має появитися в місті антихрист . І ся думка почала вертітися і бриніти в його голові , мов оса . Все довкола нього , що він бачив , чого доторкався , потверджувало її . Льодова вода , в якій він мився , видалась йому горячою як кип'яток , — недаром , се його знак . Коли він вийшов на подвір'я , в отворену браму з вулиці заглянув якийсь великий , чорний , незвісний йому пес — се його післанець . Крук закрякав над його головою — се його віщун . Баба перейшла з коновками , дим вився з комина і стелився по подвір'ю , огонь під кітлом у прачкарні тріщав і порскав горючим вуглем насеред хати — все те , все були його знаки ! І нараз Баранові мигнула в голові думка , що він надійде зі своїм військом зі сходу — від Вигоди , зупиниться на мості , а передом пішле свій авангард до міста , щоб на ратуші заткнув його хоругов . Він був певний , що се станеться зараз , а може , вже й сталося . І ось , покинувши коновки з водою перед дверми прачкарні , він у смертельній тривозі скочив до своєї комірки , надів стару , куцу кожушину , яку недавно дістав від Вагмана , і , балакаючи ненастанно сам до себе та розводячи руками , поспішив за місто , на міст , на Вигоду .
Précédent Page 160 sur 188 Page 160 sur 188 Suivant Continuez à lire avec les traductions Créez un compte gratuit : 7 jours de Pro, puis 20 traductions de mots par jour ou une formule payante.
