Passer le texte de l’article
— Ну нарешті , Анхізів синку ! — сказала вона хрипким голосом . — Давно я тебе чекаю і вже думала , що ти пропав . Я Кумська Сивілла , служу при храмі ясного Феба . Я ще дівувала , коли були шведи , а заміж вийшла , коли набігали татари . Сивілла повела Енея до храму і порадила не шкодувати золотого для Феба , та й їй самій щось дати . Еней почав молитися , а баба затрусилася , посиніла і впала на землю , як порося в калюжі . Потім вона підвелася і сказала , що Енеєві доведеться ще багато терпіти . — Та що буде , те й буде , — відповів Еней . — Ти краще поведи мене до батька . Я хочу подивитися на пекельні муки . — Ти граєшся з вогнем , — сказала Сивілла . — У пеклі не люблять жартувати . Але якщо вже так хочеш , то спершу знайди в темному лісі дерево з золотими яблуками . Відламай одну гілку , бо без неї тебе не пустять ні туди , ні назад . Еней пішов у ліс , де було темно і страшно , а в гущавині щось вило і ревло . Він подряпався об терен і довго ліз рачки , поки не побачив , як між гілками щось засяяло . Еней схопив золоту гілку , відламав її і побіг назад так , що аж земля дрижала . Троянці принесли жертву Плутонові та іншим пекельним богам . Коли настала ніч , Сивілла прогнала всіх інших і сказала Енеєві : — Візьми на плечі клунок із хлібом , бо в дорозі ти не знайдеш і крихти . Я в пекло стежку протоптала , бувала там не раз і не два . Еней узув чоботи і міцно підперезався . Він узяв у руки добрий дрючок від собак , і вони пішли . У горі була велика нора , і через неї вони спустилися під землю , де було темно , смердюче і повно диму . Спочатку їх зустріли Дрімота і її сестра Зівота . Потім Смерть віддала їм честь косою , а за нею стояли Чума , Війна , Голод , Холера і всі інші людські біди . Далі йшли злі свекрухи , мачухи і зяті , які все життя тільки сварилися . Стояли там і писарі з пером за вухом , і судді , які брали хабарі . Нарешті вони прийшли до річки Стікс . Тут були тисячі душ , які пхалися і кричали , як на ярмарку . Перевізник Харон , брудний дід у дірявій сорочці й постолах , відганяв їх веслом . Побачивши живого Енея , він заревів : — А це що за волоцюги ? Живі сюди прийшли ! Геть , бо я вам усі зуби повибиваю ! Тоді Сивілла показала йому золоту гілку , і Харон одразу замовк . Він перевіз їх на той бік і взяв за роботу копійку . На березі лежав великий пес із трьома головами , який загавкав на Енея трьома голосами , але баба кинула йому хліб , і пес побіг за ним . VI . Пекло і рай Тепер Еней був у справжньому пеклі . Там не було ні місяця , ні зірок , тільки туман і жалібні крики , а у великих казанах кипіла смола , і в ній сиділи грішники . Пани , які мучили своїх людей і не давали їм відпочинку , тепер самі возили дрова і косили очерет для пекельного вогню . Чорти підганяли їх залізними прутами , щоб не ледарювали . Багатим і скупим лили в рот розтоплене срібло , а брехунів змушували лизати гарячі сковороди . Судді й писарі , які судили не по правді , а за гроші , теж горіли в огні .
Précédent Page 5 sur 9 Page 5 sur 9 Suivant Continuez à lire avec les traductions Créez un compte gratuit : 7 jours de Pro, puis 20 traductions de mots par jour ou une formule payante.
