Passer le texte de l’article
IV Сахарні стояли за великим ставком , захищені глибоким ровом і обгороджені стіною . Шлях вився до великої мурованої брами ; коло брами стояла сторожка для вартового , помальована білими й чорними смугами , як малюють скарбові сторожки для москалів . Бурлаки ввійшли в браму і побачили цілий невеличкий городок . Перед ними була зовсім міська вулиця з мостовою , з тротуарами . По обидва боки стояли невеликі муровані домки з здоровими вікнами ; коло них зеленіли садочки . То були житла для німців та для писарів . На другій вулиці стояв чималий дім директора рафінада . Там була навіть школа , тільки не для просвіти народа , а за - для того , щоб вивчить хлопців на писарів для фабрицьких канцелярій . В кінці вулиці стояв високий будинок : то був театр , — паньська примха для розваги офіціялістів , їхніх дочок і синів та писарів , а під ним були крамниці з усяким крамом . Далі йшли довгі магазини , а серед майдану стояла прездорова сахарня , з одного боку на чотирі поверхи , з другого на п'ять . Коло самого ставка стояв рафінад та костопальні з високими чорними стовпами . За сахарнею здоровий двір був закиданий сажнями дров ; звідтіль тяглась залізна дорога до заводів . Серед того двору між сажнями дров стояла парова машина ; там різали колодки на дрова , складали дрова на вагони і везли їх просто до парових машин на заводи . По всьому дворі й по тому місці сновигали позамазувані робітники в чорних сорочках , з чорними видами . Скрізь було чути гук , шум , гам , свист . Машини в заводах стукотіли та гуркотіли , аж стіни гули й трусились . З високих виводів завжди валували стовпи чорного смердючого диму . Бурлаки дійшли до сахарні й почали розпитувать , хто приймає людей на роботу . Робітники показали їм на один дім , де жив посесор тих заводів . Посесор був єврей , Абрам Мойсеєвич Бродовський . Всі заводи належались до одного дуже багатого пана , котрий жив за границею й рідко приїздив на заводи . Єврейське господарство вже далося взнаки людям і кидалось у вічі . Огорожа місцями лежала на землі ; по дворі стояли гнилі калюжі ; будинки були облуплені ; вікна в хатах були повибивані ; подекуди ціле стадо кіз гуляло по садочках і гризло дерево . В той час , як вербівські бурлаки розмовляли з робітниками , надійшов сам посесор . То був товстий здоровий жид з рудою бородою , з сірими очима , в чорній оксамитовій жилетці . На жилетці теліпався важкий золотий ланцюжок з печаткою і всякими цяцьками ; на товстих куцих пальцях блищали важкі золоті перстені з дорогими блискучими камінцями . Комірчики й сорочка , чорний блискучий галстух на шиї були засмальцьовані , аж блищали проти сонця . Чорний довгий сертук , вишневий оксамитовий картуз на потилиці давали йому дуже характерний вид . Не вважаючи на його багате вбрання , на золото , од нього тхнуло чимось . Бурлаки впізнали той дух під багатою одежею , як вовки впізнають вовчий дух у вовчій шкурі . „ Чого вам треба ? “ спитав у бурлак Бродовський . Всі робітники поздіймали перед ним шапки . Вербівські бурлаки не зняли шапок , не поклонились , тільки згорда поглядали на нього , неначе вони були хазяїнами в сахарні , а Бродовський був наймитом . „ Ми хочемо стать на роботу в сахарні , “ обізвався Микола згорда . „ Ну , коли хочете , то ставайте , “ сказав Бродовський . „ А хіба ти приймаєш тут на роботу ? “ спитав Микола якось з осміхом і гордо .
Précédent Page 31 sur 74 Page 31 sur 74 Suivant Continuez à lire avec les traductions Créez un compte gratuit : 7 jours de Pro, puis 20 traductions de mots par jour ou une formule payante.
