Passer le texte de l’article
І вона , як сорока , на одній нозі поскакала до кухні , приспівуючи своє останнє « побачимо » , а батько сидів на софі , битий важкими думами , і буркотів сердито : — Говори ж ти з жінками ! Зрозумій їх логіку , не говорю вже психіку ! Чи вона божевільна , чи справді лише легкодух , чи , може , задумує щось дуже мудре , по жіноцьке мудре , таке , як Гордіїв вузол , що йому ні початку , ні кінця не знайдеш ? І я скажу після тої її промови : « Побачимо , побачимо , побачимо ! » Бо більше ніщо й сказати . X Поки там пан Субота сидів серед широких подільських ланів і нудився — граф за той час рідко коли був дома , а про Суботів візит у французькій віллі навіть не згадував , немов і ніде нічого не бувало . Поки в графськім палацу йшли пиняві приготовання до заграничної подорожі , в Грушатичах кипіло і клекотіло , як у кітлі . Пан Годієра почав підводити свою машину . Зразу йшло все дуже добре . Він засів до писання і писав невтомно « реляції » , себто попросту доноси на всіх і вся , що крутилося довкола нього . Насамперед написав донос про свою хазяйку паню Суботову , у якої відкрив любов до селян , потурання їх забаганкам і часті сходини її з селянами в домі її зятя та довгі розмови при замкнених дверях та заслонених вікнах . Потім написав донос на всю двірську службу , починаючи від економа і кінчаючи псарем і конюхом , що крадуть панське добро , не пильнують діла , волочаться за сільськими дівками і у всьому потурають селянам та за хабарі позволяють їм розкрадати панське добро . Розуміється , що , ходячи день у день по селі і угризаючися з селянами за всяку дрібницю , кождого дня приносив нові матеріали для своїх реляцій . Обмалював і Дум'яка , і війта , і всіх присяжних ; допікали йому особливо сільські баби своїми кпинами та вигадками , і він совісно подавав про все те реляції і висилав до циркулу . Там урядники аж боки зривали зо сміху , читаючи ті його реляції , подиктовані злобою і проняті тим юмором тісних умів , що вважають себе неначе центром людськості і не відчувають своєї смішності . Та від реляцій він швидко перейшов до виконання своїх намірів і тут наткнувся на таку впертість , апатію та нехіть людей , що не раз аж пінився зо злості . Він велів побережникам не пускати нікого в ліс , та бачучи , що вони й вусом не ведуть у той бік , почав сам бігати в ліс і виганяти селян , що чи то збирали сухарину , ламали сухе гілля , викопували пні , чи то й так рубали здорове дерево . Поки натрафляв на старих , незасібних баб або піших селян , що на плечах носили в'язанки дров , поти його крикам і лайкам удавалося витурювати їх із ліса ; але такі , що їхали з возами і рубали дерево , визначене їм побережниками чи то за гроші , чи за роботу , не слухали його , кпили собі з нього або й відгрожувалися .
Précédent Page 61 sur 73 Page 61 sur 73 Suivant Continuez à lire avec les traductions Créez un compte gratuit : 7 jours de Pro, puis 20 traductions de mots par jour ou une formule payante.
