Passer le texte de l’article
— Ну , Костю ! Досі я вважав тебе анархістом і бунтівником , але тепер бачу , що помилявся . Ти чесний чоловік і варт бути моїм зятем . Ходи , сідай зо мною в мою кариту , бо й так , бачу , твої сани не виїхали по тебе ! А вас , панове свідки , прошу завтра всіх до себе в гостину . Попробуємо відновити стару приязнь на новій основі . Селяни дружно закричали : — Віват наш пан Субота ! Віват ! Най жиє ! — хоч переважно слабо розуміли , що се має бути та стара дружба на новій основі . По - свойому зрозумів її Дум'як як мимовільний вислов радісного зворушення свойого тестя і , горячо стискаючи його руку в своїй долоні , пішов з ним до карити , яка зараз же рушила з місця . І знов довгим журавлиним ключем потяглися селянські сани з міста . І знов не було в них ані сміхів , ані співів — раз , що се Святий Вечір , а друге , що й нагода була поважна . Темніло небо , а потім звільна прояснювалося зорями , коли вони вернули до свойого села . Тут перед громадською лісою на них ждала велика юрба народа , що виринула сюди , чекаючи їх повороту , а при їх наближенню вибухли всі дружним окриком : — Христос раждається ! Славіте ! Пан хотів везти Костя до себе на вечерю , але сей випросився : йому любіше буде провести сей святий вечір у власній хаті , з жінкою , і матір'ю , й дітьми . І пан - тесть зуважив просьбі зятя - мужика . А по селі , по якій годині тиші , коли йшла рокова , церемоніальна вечеря з примівками і обрядами по старому звичаю , з дідухом і кутею , почалися веселі колядкові співи про те , як Бог родився і всі святі раду радили , яке б йому ім'я дати , а Пречиста не згодилася ані на Петра , ані на Павла , тілько на « самого Суса Христа » , або про те , як Бог з ангелами міряв небо й землю . Вони лунали аж до півночі під зоряним , тихим небом . XII Вже й північ минула , а пана Суботи сон не брався . Привітавшися з жінкою і заспокоївши її щодо долі молодшої дочки Галі та її дітей ( вона мала троє , два хлопчики і одну дівчинку ) , він в часі скромної вечері під боком жінки якось ступнево сумнів , нарешті стратив апетит і , поклавши жінку в її ліжко та заслонивши його фіранками , сам пішов до свойого покою і тут знов почув у душі якусь дивну тривогу , що гнала сон від його очей . Не роздягаючися , він пустився знов ходити туди й сюди по покою , мов кінь у кираті . Його думки , як сполошені птахи , літали і , бачилось , раз по разу билися о якісь чорні хмари . Тут Кость Дум'як уявляється йому ворогом , та його лице міняється напруго і з - за здорових вусів Дум'якових до нього всміхається противне , цапине лице Годієри . Нова хмара виринає праворуч — се громада , нібито збунтована проти нього темними духами , і тут же зліворуч проблискує непевне , але якесь радісне світло , мов запевнення , що з громадою таки буде можливе краще життя , коли темні духи розвіються парою . Та чимраз частіше з - поза тих понурих уяв виринало в його душі щось інше , мов безмежна панорама якогось чужого , далекого , сонцем залитого і пахощами надиханого краю . А по тім краю , мов богиня по раю , ходить якась жіноча постать , осяяна рожевим блиском , заслонена золотим , ледво прозірчастим серпанком , ходить тихо і звільна поводить руками , простягає їх до нього , до свойого батька , кличе його щосили , але йому ледви чутно , ледви бринять відгуки її слів :
Précédent Page 68 sur 73 Page 68 sur 73 Suivant Continuez à lire avec les traductions Créez un compte gratuit : 7 jours de Pro, puis 20 traductions de mots par jour ou une formule payante.
