Passer le texte de l’article
III Пан був сердитий . Справді , він наслухався сьогодні таких речей , яких не чував досі ніколи і про які в своїй панській заскорузлості навіть думкою не вів ніколи . — Анархіст ! Правдивий анархіст ! — бубонів він сам до себе , простуючи стежкою через сади на попівство . — Ну , чи чував хто таке з уст хлопа ! Всі святі основи життя , власть цісаря , повагу дідича , усталені порядки суспільні він топче ногами . Продай їм двірську посілість , щоб і слід не пах ніякого панства , дай йому ще , хамові , свою доньку за жінку , знизи себе до того худоб'ячого стану , в якім і вони живуть , жлопай з ними горілку в коршмі і валяйся , як свиня , під жидівськими лавами , отоді будеш їм любий , тоді назвуть тебе татом і сусідом ! Ну , не дождете ! Іще й грозять ! Певно , я в їх руках . Схочуть — запалять , зрабують , уб'ють , — хіба я можу встерегтися або оборонитися проти черні ? Може , справді краще спродати все і йти в місто жити ? Ну , але того не дочекають , щоб я їм продавав свою землю . Як маю продати , то знайду їм такого пана , що їм потрафить доїхати кінця . Та поки що ще нема страху . Завтра приїдуть ландсдрагони — знов готова бути біда , як почнуть бити , готово хлопство кинутися на них і на мене . Та ні , вони , як той кінь турецький , хоч великі , та дурні , не осміляться кинутися на « цісарських дітей » , стерплять так , як терпіли торік . Ну , поборемося ! Поки уряд держить нас у своїй опіці , поти можемо позволити собі дещо . Отак покріпивши себе духом , пан Субота добрався до попівства . Не стукаючи , він отворив сінешні двері і подався до покою , що був обставлений м'якими меблями і служив священикові як прийомна для гостей з вищого стану . Мужиків він звичайно приймав зимою в кухні , а літом на ганку або в своїй канцелярії , обставленій дубовими лавами , таким же столом і такою ж шафою з метриками та парафіяльними паперами ; до своїх покоїв не допускав їх ніколи . Шляхтич , він нізащо не міг стерпіти « хлопського духу » . Грушатицький парох , о . Квінтіліан Передримірський , був статний і поважний чоловік , літ понад 60 , з тої генерації попів , що , вихована в аристократично - шляхетськім дусі , в ненависті і погорді до мужика , і свій руський патріотизм віднаходила в тих чудернацьких і обскурних викладах на так званих « руських курсах » при йосифінськім львівськім університеті , які слухачам тих курсів та й їх старшим сучасникам , парохам « antiquae educationis » , тобто круглим неукам , видавалися верхом премудрості і змістом освіти . Отець Квінтіліан і досі залюбки цитував напам'ять уступи з тих викладів , які мав записані в грубих зошитах , і не признавав понад них ніякої науки . Він любив особливо молодших священиків з « нового студіум » зацукувати « теологічними » питаннями вроді таких :
Précédent Page 20 sur 73 Page 20 sur 73 Suivant Continuez à lire avec les traductions Créez un compte gratuit : 7 jours de Pro, puis 20 traductions de mots par jour ou une formule payante.
